МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЯК СКЛАДНИК СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Анотація

У статті доводиться, що державне регулювання системи соціального захисту населення є важливим елементом соціальної політики, оскільки основна мета держави полягає у забезпеченні добробуту та розвитку громадян. Це досягається шляхом підвищення рівня і якості життя населення, а також стимулюванням його прагнення до соціального прогресу через дотримання та реалізацію соціальних прав кожної людини. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю, що закладає підвалини для визначення нашої держави як соціальної. Таким чином, соціальна політика виступає системою заходів, що реалізуються органами державної влади, громадськими організаціями, місцевим самоврядуванням і виробничими колективами. Її головною метою є створення умов для гармонійного розвитку особистості з урахуванням специфіки різних соціальних груп. Доводиться, що для формування економічно сильної, стабільної та соціально справедливої держави необхідна політика вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів і зменшення міжрегіональної соціальної напруги. Важливо також формувати середній клас на локальному рівні, який стане ключем до подолання бідності у суспільстві та носієм нових стандартів економічної поведінки і задоволення соціальних потреб. Основними причинами недостатнього соціального забезпечення населення країни є: зниження активної позиції органів державної влади у вирішенні соціальних питань; відсутність чітких підходів до фінансування бюджетних галузей на різних рівнях; брак збалансованої ефективної діяльності всіх секторів соціальної сфери незалежно від форми власності; децентралізація без належного перерозподілу ресурсів між центром і регіонами. Щоб поліпшити ситуацію, необхідно перенести центр управління соціальною сферою на місцевий рівень. Це стосується соціальної інфраструктури, такої як освіта, охорона здоров’я, культура, мистецтво, праця і соціальне забезпечення, пенсійне забезпечення. Ці аспекти мають бути у фокусі діяльності місцевого самоврядування. Делегування частини державних повноважень щодо організації соціальних послуг місцевому самоврядуванню покращить планування і врахування місцевих потреб та особливостей.