ДИКТАТУРА ГАЯ ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ В РОБОТІ ФРАНЧЕСКО ГВІЧЧАРДІНІ «ЗАУВАЖЕННЯ З ПРИВОДУ «МІРКУВАНЬ ЩОДО ПЕРШОЇ ДЕКАДИ ТИТА ЛІВІЯ» МАКІАВЕЛЛІ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/cuj-2025-2-13Ключові слова:
Гай Юлій Цезар, Франческо Гвіччардіні, Нікколо Макіавеллі, диктатура, античність, Рим, республіка, епоха італійського ВідродженняАнотація
Здійснено розгляд диктатури Гая Юлія Цезаря (49–44 рр. до н.е.) у трактаті Франческо Гвіччардіні (1483–1540 рр.) «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія». Оцінка Гая Юлія Цезаря (100–44 с. до н.е.) як засновника режиму особистої влади у Стародавньому Римі, в рамках політичної думки епохи Відродження, являє значний інтерес. Серед іншого, зокрема, це питання привертає увагу в науковій спадщині Франческо Гвіччардіні (1483–1540 рр.), сучасника та друга Нікколо Макіавеллі (1469–1527 рр.), політичного та державного діяча.Як відомо, італійське Відродження характеризувалося високим рівнем уваги до античності, з якою видатні інтелектуальні представники епохи відчували тонкий взаємозв’язок. Досягнувши значних висот у культурному розвитку, Італія епохи Відродження, на жаль, не змогла прийти до єдиної національної держави. Це протиріччя та історичний парадокс наполегливо осягалося видатними представниками італійської політичної думки. Наприклад, Макіавеллі безпосередньо заявив про відповідальність італійських правителів за втрату незалежності власної країни. У неповному трактаті «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія» Макіавеллі Гвіччардіні намагається комплексно оцінити цю роботу свого сучасника.Зазначено, що постать Цезаря пригадується Гвіччардіні в широкому контексті питань еволюції політичних режимів, зокрема, політичного режиму Стародавнього Риму. Гвіччардіні критично оцінює диктатуру Цезаря, висловлюючи при цьому розгорнуту аргументацію.Авторами статті відстоюється думка, що Гвіччардіні не звертає достатньої уваги на рушійні сили поведінки Цезаря, спрямованої на створення диктатури. Однією з головних причин створення диктатури Цезарем було його бажання захистити себе від можливого переслідування римським Сенатом. На рівні власного політичного мислення Цезар, скоріш за все, також був прихильником республіки, але був змушений ситуативно вступити в боротьбу з нею з усіма доступними засобами через інстинкт самозбереження. Ось чому він не знав, що робити далі, отримавши одноосібну владу, оскільки він не мав чіткої програми одноосібної влади і був, як відомо, убитий у процесі підготовки до нової військової експедиції.
Посилання
Ціватий В. Міжнародні відносини, зовнішня політика і дипломатія очима Франческо Гвіччардіні (1483–1540): інституціональний вимір доби раннього модерного часу. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. 2018. Т. 1. С. 215–230. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Pssiae_2018_1_10.
Саранов С. Історіографічні та методологічні аспекти порівняльного аналізу підходів Франческо Гвіччардині і Нікколо Макіавеллі у рамках проблематики «державного інтересу» та теорії абсолютизму. Європейські історичні студії. 2022. № 23. С. 67–80.
Guicciardini F. Considerazioni intorno ai Discorsi del Machiavelli sopra la prima Deca di Tito Livio. URL: https://liberliber.it/autori/autori-g/francesco-guicciardini/considerazioni-intorno-ai-discorsi-del-machiavelli-sopra-la-prima-deca-di-tito-livio/ (дата звернення: 08.06.2025).
Burckhardt J. Considérations sur l’histoire universelle / Traduit de l’allemand par Sven Stelling-Michaud, Paris, Edition Allia, 2001. 59 p.
Burckhardt J. Fragments historiques / Traduit de l’llemand par Maurice Chevallier, Geneve, Librairie Droz. 1965. 272 p.
Burckhardt J. La civilisation en Italie au temps de la Renaissance. Tome I. Trad. de M. Schmitt. Paris, Librairie Plon, 1906. 388 p.
Cousinet L. “Le Prince” de Machiavel et la théorie de l’absolutisme. Paris : Librairie nouvelle de droit et de jurisprudence Arthur Rousseau, Editeur, 1910. 400 p.
Ferrari J. Histoire de la raison d’état. Paris : Michel Lévy Fréres, Libraires-éditeurs, 1860. 476 p.
Кассі А. Убити тирана. Історія тираноборства від Цезаря до Каддафі. / Пер. з італ. Ганни Залевської. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, Київ : Ніка-Центр. 2023. 183 с.
