СУДОВИЙ ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз судового захисту трудових прав та законних інтересів працівників в умовах воєнного стану як ключового інструменту забезпечення верховенства права у сфері праці. Обґрунтовано, що повномасштабна збройна агресія та запровадження спеціального правового режиму актуалізували проблеми нормативної невизначеності, колізій та прогалин трудового законодавства, що зумовлює зростання кількості трудових спорів. Доведено, що судова практика фактично виконує компенсаторну функцію, конкретизуючи межі дискреції роботодавця, критерії правомірності призупинення дії трудового договору, зміни істотних умов праці, притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності, а також підстави припинення трудових правовідносин і поновлення на роботі тощо. На основі узагальнення правових позицій Верховного Суду виокремлено основні тенденції правозастосування: посилення вимог до доведення правомірності рішень роботодавця, утвердження принципу пропорційності при обмеженні трудових прав, забезпечення реальності та своєчасності оплати праці, імперативність виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Підкреслено соціальне значення судового захисту в умовах тривалого стресу та економічної нестабільності, а також його вплив на формування довіри громадян до держави. Зроблено висновок, що системний аналіз судової практики має стати підґрунтям для вдосконалення трудового законодавства України, зокрема, у частині кодифікації, чіткого визначення процедурних гарантій і забезпечення балансу інтересів працівників, роботодавців та держави у період воєнного стану та післявоєнного відновлення. На основі проаналізованої судової практики висловлено пропозиції та рекомендації щодо удосконалення трудового законодавства України.