ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ДОКУМЕНТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗОВАНИХ КІБЕРЗЛОЧИННИХ УГРУПОВАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cuj-2026-2-9Ключові слова:
кіберзлочинне угруповання, кримінальне правопорушення, цифровий доказ, мережева атрибуція, криміналістичне документування, блокчейн-кластеризація, code similarity detection, ланцюг зберігання доказівАнотація
Інноваційні методи ідентифікації та документування діяльності організованих кіберзлочинних угруповань. У статті досліджено комплекс інноваційних методів ідентифікації учасників організованих кіберзлочинних угруповань та документування їх протиправної діяльності в контексті кримінального провадження. Встановлено, що ефективна ідентифікація в сучасних умовах базується на принципі мультиджерельної кореляції цифрових даних, оскільки жоден окремий технічний показник не є достатнім для доведення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення. Проаналізовано метод глибокого аналізу мережевих артефактів (network artifact correlation), який передбачає комплексне дослідження технічних параметрів мережевого з’єднання – значень TTL (Time To Live – час життя пакета), TCP Window Size, наборів TCP-опцій та часових інтервалів між пакетами, – що формують «мережевий відбиток» пристрою навіть за умов використання VPN (Virtual Private Network – віртуальна приватна мережа) або TOR-інфраструктури (The Onion Router). Висвітлено метод TLS/SSL-фінгерпринтингу (Transport Layer Security / Secure Sockets Layer) за алгоритмами JA3/JA4, блокчейн-кластеризацію з використанням multi-input heuristic, OSINT-кореляцію (Open Source Intelligence – розвідка на основі відкритих джерел) псевдонімів, лінгвістичну атрибуцію (stylometric profiling), аналіз схожості шкідливого коду (code similarity detection), поведінкову біометрію та метод цифрового пристроєвого відбитка. Окрему увагу приділено процедурам криміналістичного документування електронних доказів: застосуванню write-blocker-пристроїв, bit-by-bit копіюванню, обчисленню криптографічних хеш-сум (MD5, SHA-256) та забезпеченню безперервності ланцюга зберігання доказів (chain of custody). Обґрунтовано, що комплексне застосування описаних методів формує багаторівневу модель атрибуції, яка поєднує технічні, фінансові та поведінкові маркери і відповідає вимогам допустимості та достовірності електронних доказів у кримінальному процесі. Зроблено висновок про необхідність систематичного впровадження інтегрованих аналітичних платформ, підвищення кваліфікації слідчих у сфері цифрової криміналістики та посилення міжнародної правової співпраці у сфері протидії кіберзлочинності.
Посилання
Шакун В.І. Аналіз злочинності: проблеми термінології. Філософські та методологічні проблеми права. 2023. № 2 (26). С. 73–81. DOI: https://doi.org/10.33270/02232602.73
Чванкін С. До питання гармонізації законодавства у сфері збирання електронних доказів та протидії кіберзлочинності. Law. State. Technology. 2024. Вип. 1. С. 52–59. DOI: https://doi.org/10.32782/LST/2024-1-8
Полотай О.І. Використання комп’ютерної криміналістики для забезпечення ефективного розслідування інцидентів інформаційної та кібербезпеки. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 2023. №28. С. 73–80. DOI: https://doi.org/10.32447/20784643.28.2023.07
Гуцалюк М.В. Стратегії протидії сучасним кіберзагрозам та забезпечення кіберстійкості критичної інфраструктури України. Інформація і право. 2024. № 2(49). С. 164–177. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2024.2(49).306199
Попко В.В. Міжнародно-правова регламентація транснаціональної кіберзлочинності у кіберпросторі. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2021. № 66. С. 276–283. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.66.46
Бодунова О.М. Історико-правові аспекти виникнення злочинності у сфері інформаційних технологій. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. № 1. С. 441–445. DOI https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.01.76
Воронов І.О. Криміналістичний аналіз кримінальних правопорушень у сфері використання комп’ютерів. Юридичний бюлетень. 2022. Вип. 24. С. 180–186.
Довженко О.Ю. До питання про тактику допитів у справах про кіберзлочини. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2019. № 37. С. 143–145.
Кіберзлочинність та електронні докази / Б. М. Головкін та ін.; за ред. О. Денькович, Г. Шмельцер. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2022. 298 с.
Діордіца І.В. Кримінально-правова сутність кібершпигунства. Реалії та перспективи розбудови правової держави в Україні та світі: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Суми, 2020. С. 66–69.
NIST Special Publication 800-101 Revision 1: Guidelines on Mobile Device Forensics / National Institute of Standards and Technology. Gaithersburg, 2014. 87 p. DOI: https://doi.org/10.6028/NIST.SP.800-101r1
ISO/IEC 27037:2012 Information technology – Security techniques – Guidelines for identification, collection, acquisition and preservation of digital evidence. Geneva: ISO, 2012. 36 p.
ENISA. Electronic evidence – a basic guide for First Responders. Good practice material for CERT first responders. European Union Agency for Cybersecurity. Luxembourg: Publications Office of the EU, 2014. 57 p. URL: https://www.enisa.europa.eu/publications/electronic-evidence-a-basic-guide-for-first-responders (дата звернення 15.03.2026)
Casey E. Digital Evidence and Computer Crime: Forensic Science, Computers and the Internet. 3rd ed. Amsterdam: Academic Press, 2011. 838 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



