«ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА» ЯК ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО CТ. 441 КК УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cuj-2025-1-5Ключові слова:
екологічна катастрофа, екоцид, кримінальне правопорушення, бланкетна диспозиція, навколишнє природне середовищеАнотація
У статті досліджуються доктринальні підходи до розуміння поняття «екологічна катастрофа» як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 441 КК України. Наведено погляди вітчизняних дослідників щодо цього питання. Узагальнення їх визначень екологічної катастрофи дозволяють зробити висновок, що дослідники використовують оціночні поняття, які також потребують додаткового тлумачення: велика площа території; суттєве обмеження; істотні негативні зміни; велика за масштабами аварія; тяжкі наслідки; стійкі або незворотні негативні зміни; надзвичайно небезпечне проживання; глобальний негативний вплив; серйозна, масштабна та довготривала шкода. Установлено, що визначення «екологічна катастрофа» відсутнє в будь-якому нормативно-правовому акті. Зазначається, що лише Кодекс цивільного захисту України надає визначення поняттю «катастрофа», яке використовується для тлумачення змісту таких понять як «надзвичайна ситуація» та «небезпечна подія». Звернуто увагу, що автори проєкту КК України у статті про екоцид відмовилися від словосполучення «екологічна катастрофа», замінивши його на терміни довгострокова та масштабна шкода з тлумаченням такої шкоди у глосарії проєкту. Запропоновано замінити у ст. 441 КК України словосполучення «екологічна катастрофа» на поняття «надзвичайна екологічна ситуація» в контексті Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації». Під надзвичайною екологічною ситуацією слід розуміти надзвичайну ситуацію, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Негативні зміни в навколишньому природному середовищі – це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.
Посилання
Велика українська енциклопедія. Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво». URL: http://surl.li/abizcr (дата звернення: 17.01.2025).
Зербіно Д. Д. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: https://esu.com.ua/article-11031 (дата звернення: 17.01.2025).
Зубайр А. Міжнародно-правовий захист від природних та техногенних катастроф : дис. … докт. філос. : 293 / Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2023. 220 с.
Катастрофа. Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970–1980). URL: https://sum.in.ua/s/katastrofa (дата звернення: 17.01.2025).
Кодекс цивільного захисту України: Кодекс від 02 жовт. 2012 № 5403-VI. URL: https://goo.su/ewfgry (дата звернення: 17.01.2025).
Коритко Л.Я., Кучера А.М. Порушення екологічних прав людини в Україні в період воєнного стану (на прикладі Каховської катастрофи). Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія ПРАВО. 2024. Вип. 81. Ч. 1. 2024. С. 40-46.
Кримінальний кодекс України (проєкт). Контрольний текст проєкту (станом на 01.08.2024 року). URL: https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2024/08/02/kontrolnyj-tekst-proyektu-kkstanom-na-01-08-2024.pdf (дата звернення: 17.01.2025).
Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. ; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. 5-те вид., допов. Т. 2 : Особлива частина. Харків : Право, 2013. 1040 с.
Куцевич М.П. Кримінальна відповідальність за екоцид: міжнародний та національний аспекти: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2007. 274 с.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 10-те вид., переробл. та допов. Київ: ВД «Дакор», 2018. 1360 с.
Науково-практичний коментар Кримінального-кодексу України / Д.С. Азаров, В.К. Грищук, А.В. Савченко та ін.; за заг. ред. О.М. Джужі, А.В. Савченка, В.В. Чернєя. Київ : Юрінком Інтер, 2016. 1064 с.
Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13.07.2000 р. № 1908-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-14#Text (дата звернення: 17.01.2025).
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. № 1264-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text (дата звернення: 17.01.2025).
Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду: Міжнародний документ від 17 лип. 1998. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text (дата звернення: 17.01.2025).
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000. Справа № 1-3/2000. Офіційний вісник України. 2000. № 39. С. 77.
Турлова Ю.А. Протидія екологічній злочинності в Україні: кримінологічні та кримінально-правові засади. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2018. 466 с.
Шамсутдінов О.В. Екоцид: кримінально-правовий аналіз обов’язкових ознак складу кримінального правопорушення. С. 187–204. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/386/10645/22195-1?inline=1 (дата звернення: 17.01.2025).
Шуміло О.М. Перспективи встановлення юрисдикції міжнародного кримінального суду щодо екоциду. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2021. № 5. С. 106–112.
Яремко Г.З. Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України: монографія / наук. ред. В.О. Навроцький. Луганськ: ЛДУВС, 2011. 432 с.