ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ В ПРАКТИЦІ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ У ТРУДОВИХ СПОРАХ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз принципу верховенства права як фундаментального засобу регулювання трудових відносин в Україні, зокрема в аспекті примусового виконання рішень у трудових справах. Досліджено теоретичні концепції верховенства права у міжнародно-правовій доктрині та вітчизняній правовій науці – від класичних стандартів Венеціанської комісії Ради Європи до сучасних українських досліджень. Проаналізовано механізми вирішення індивідуальних трудових спорів та виконання відповідних рішень крізь призму принципу верховенства права, включаючи відповідність судового захисту вимогам статті 6 ЄКПЛ. Особливу увагу приділено трансформації правового регулювання трудових відносин: чинний Кодекс законів про працю 1971 року, попри численні спроби кодифікації, досі залишається основним актом. Додатково варто підкреслити, що ефективність реалізації принципу верховенства права у сфері трудових відносин безпосередньо залежить від узгодженості законодавчих норм і стабільності судової практики. Водночас посилення інституційних гарантій захисту прав працівників сприятиме підвищенню рівня довіри до правової системи загалом. Проєкт нового Трудового кодексу України № 14386 від 15.01.2026, рекомендований до прийняття за основу Комітетом Верховної Ради у лютому 2026 року, декларує відхід від радянської правової моделі та імплементацію міжнародних стандартів; водночас у частині регулювання індивідуальних трудових спорів він повертається до підходів попередніх кодифікаційних проектів, обмежуючись відсиланням до судового порядку без повноцінного механізму вирішення спорів. Виявлено системні прогалини у нормативному регулюванні та правозастосовній практиці виконання рішень у трудових справах, зокрема недостатність санкцій за їх невиконання, підтверджену практикою ЄСПЛ у справах проти України. Обґрунтовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання із залученням стандартів Ради Європи та МОП.