ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ У СФЕРІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cuj-2023-3-6Ключові слова:
правоохоронні органи, Європейський Союз, інтеграція, міждержавно-правова система, міністерство внутрішніх справ, колізіїАнотація
Стаття присвячена порівняльному аналізу та визначенню правових проблем у діяльності правоохоронних органів, що пов’язані з інтеграцією України до Європейського Союзу. Розв’язання даних питань має довготривалий термін, оскільки між європейськими національними правовими системами зберігаються відмінності у їхніх соціально-економічних устроях, культурному, політичному, правовому розвитку. Це, безумовно, ускладнює їх взаємодію у межах єдиного європейського простору. У зв’язку з цим основним напрямом реалізації вищеназваних проблем є досягнення сумісності правових систем, а кінцевою метою є створення єдиного правового простору Європи (зокрема, єдиних загальноєвропейських стандартів). Також показовим прикладом щодо необхідності створення єдиного правового поля для ефективної діяльності правоохоронних органів є колізійні питання щодо визначення міжнародної відповідальності Інститут відповідальності з найдавніших часів і до наших днів є одним із способів забезпечення порядку у міжнародних відносинах та є однією з найбільш складних проблем, яка породжує значні суперечності і має виняткове значення для формування міжнародного права як окремої і самостійної системи сучасної правової науки. Відповідальність у міжнародному праві відіграє важливу роль у забезпеченні стабільного функціонування міжнародної системи в цілому та правоохоронної зокрема. Джерелом міжнародної відповідальності є згода держав дотримуватися норм міжнародного співтовариства, що за своєю природою дуже схожі на інші види юридичної відповідальності. Поняття міжнародної відповідальності є одним із ключових у міжнародному праві. Це логічний зв’язок між нормою та санкцією за її невиконання, який прямо пов’язаний з ефективністю міжнародного права та його авторитетом. Зважаючи на природу суб’єктів міжнародного права питання міжнародної відповідальності є дуже складним та дискусійним.
Посилання
Європейська конвенція про незастосування строків давності до злочинів проти людяності та воєнних злочинів: Конвенція Ради Європи від 25.01.1974. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_125#Text.
Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства. Конвенція ООН від 26.11.1968. URL: https://vue.gov.ua/.
Луць Л.А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти) : монографія. Київ : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. 304 с.
Межва Л. Як правильно: «злочин проти людяності» чи «проти людства». Gazeta.ua. 07 березня 2014. URL: https://gazeta.ua/articles/chistota-movlennya/_ak-pravilno-zlochin-proti-lyudyanosti-chi-protilyudstva/546145.
Про утворення Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні : Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 329. Дата оновлення: 17.11.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-2017-n#Text.
Рабінович П. М. Трансформація методології вітчизняного праводержавознавства: досягнення і проблеми. Юридична Україна. 2003. № 1. С. 10–18.
Римський статут Міжнародного кримінального суду : Статут Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй від 17.07.1998 року № 995_588. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підручник. Харьків : Консум. 2001. 656 с.
Торош С.О. Нормативно-правовий механізм врегулювання злочинів проти людства: історико-теоретичний аспект». URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/jun/4854/torosh.pdf.
Шемшученко Ю.С. Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни. Київ, 2019. 102 с.