ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ГЕНДЕРНОГО ДИСБАЛАНСУ ЗА РАХУНОК ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/cuj-2023-1-6

Ключові слова:

гендерна політика, гендерний дисбаланс, гендерна рівність, права чоловіків і жінок, індекс гендерної рівності, гендерний розрив, гендерний паритет, гендерні диспропорції, сегрегація, дискримінація, гендерна демократія, демократизація суспільства.

Анотація

У статті з’ясовано чому гендерна політика в Україні, особливо в умовах обраного курсу на побудову європейських демократичних інститутів, має постати зараз зовсім у новому, актуальному ракурсі. На сьогодні гендерні підходи обов’язково враховують та застосовують під час розроблення нормативно-правових актів практично у всіх країнах світу. Встановлено, що на рівні Закону в Україні також розглядаються питання про недопущення гендерної дискримінації, про забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень (у першу чергу, через обрання в представницькі органи та призначення жінок на керівні посади), про забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків щодо поєднання професійних і сімейних обов’язків, про унеможливлення проявів гендерного насильства тощо. Розглянуті статистичні дані країн ЄС, на підставі яких можна стверджувати, що ті країни, які мають високі показники представництва жінок у політичних інституціях, мають не тільки вищий рівень забезпечення громадянських прав і свобод, але є також більш економічно розвинутими, оскільки, таким чином вони створюють умови для політичного й економічного різноманіття, толерантності та довіри. Розглянуті приклади застосування гендерної політики в м. Кропивницькому. Гендерна демократія в дії – це принцип, що забезпечує жінкам на рівних умовах із чоловіками право голосувати на всіх виборах і публічних референдумах та бути обраними до всіх публічно виборних органів; брати участь у формуванні та здійсненні політики уряду, обіймати державні посади, а також здійснювати державні функції на всіх рівнях державного управління; брати участь у діяльності неурядових організацій і асоціацій, що вирішують питання громадського та політичного життя країни. З’ясовано, що наявність будь яких гендерних диспропорцій, що мають місце в окремих сферах, означає тільки одне – це фактичну дискримінацію за гендерною ознакою, що не відповідає вимогам розвитку сучасної демократії в світі та Україні. Досить часто поняття «сегрегація» плутають з терміном «дискримінація». У деяких випадках збіг можливий, але найчастіше вони являють собою різні значення. Визначено, що поняття сегрегація в реальному житті, само по собі, передбачає фактичне відокремлення певної групи людей від основної частини населення. На прикладі показано сучасне відношення роботодавців до проблем гендерної політики. Якщо розглядати сегрегацію конкретно, з позиції гендерної рівності, то можна сказати, що існує не лише вертикальна, а й горизонтальна сегрегація за сферами діяльності, що, наприклад, перетворює в Україні освітню галузь, статистику, охорону здоров’я, соціальний захист і низку інших галузей чисто на жіночу царину. Світ в якому ми живемо, стає особливо вимогливим до лідерських якостей. Стає все більш очевидним, що стейкхолдерам байдуже хто буде керівником: він, вона, а може й особа з нетрадиційною орієнтацією (воно). Зараз всі націлені тільки на результат. Наводяться статистичні дані, які свідчать, що в суспільстві постійно зростає затребуваність жінок, які приймають рішення. Визначено, що можливий гендерний дисбаланс в українському суспільстві значною мірою зумовлений низкою стереотипів, які гальмують повноцінну самореалізацію представників обох статей. Автор дійшов висновку, що ті шляхи, які на сьогодні робить держава Україна для демократизації нашого суспільства, а також для подальшого питомого посилення ваги громадянських прав населення, обов’язково допоможе подолати нам, на жаль, ще досі існуючий в країні гендерний дисбаланс.

Посилання

Юлія Біденко, Валентина Кисельова. Гендерна політика в Україні: складний шлях від декларацій до позитивних дій. URL: https://gendercenter.sumdu.edu.ua/index.php/news/314-pro-hendernu-polityku-vukraini

Тетяна Бойко. Керують тут чоловіки? Про гендерний дисбаланс в медицині та жіноче лідерство. URL: https://lb.ua/blog/tetiana_boiko/497161_keruyut_tut_choloviki_pro_genderniy.html

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 року, № 2866-IV. Відомості Верховної Ради. 2005. № 53. Ст.561. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2866-15#Text

Наталія Жачек. Жінки:50%. URL: https://50vidsotkiv.org.ua/gender-gap-2021-rozryv-zbilshuyetsyaukrayina- vtratyla-15-pozytsij/

Жінки в політиці. URL: https://suspilne.media/

Співвідношення паритетної демократії та гендерної рівності. URL: https://just.odessa.gov. ua/?view=viewnews&page_id

Що таке сегрегація? Поняття, значення слова. URL: https://druzy.com.ua/sho-take-segregaciiaponiattia- znachennia-slova/

Сегрегація в центрі Європи в 21 столітті? Реальність (перша частина). URL: https://www.prostir. ua/?news=sehrehatsiya-v-tsentri-evropy-v-21-stolitti-realnist-persha-chastyna

Венгер О. Особливості становлення гендерної демократії в Україні. Політичний менеджмент. 2009. № 3. С. 145-153. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/59800/14-Venger. pdf?sequence=1

Гендерні аспекти державної служби : монографія / М.І. Пірен, Н.В. Грицяк, Т.Е. Василевська, О.М. Іваницька ; за заг. ред. Б. Кравченка. Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи». 2002. 336 с.

Національний демократичний інститут. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki

Баласинович Н. О. Гендерна демократія: особливості становлення в Україні. Науковий журнал Політикус. 2020. Вип. 5. С. 29-34. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/10357/1/ Balasynovych.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-06