ТРАНСФОРМАЦІЯ АНТРОПОЦЕНТРИЧНОЇ МОДЕЛІ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УМОВАХ АЛГОРИТМІЧНОГО ВРЯДУВАННЯ

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз антропоцентричної моделі юридичної відповідальності в умовах цифрової трансформації публічного управління та активного впровадження алгоритмічного врядування. Обґрунтовується теза про те, що класичні доктринальні підходи до юридичної відповідальності, засновані на виключному визнанні людини єдиним суб’єктом правової волі, контролю та вини, дедалі частіше виявляються обмеженими в умовах використання автономних алгоритмічних систем і технологій штучного інтелекту. Показано, що алгоритмічне врядування формує нову соціотехнічну реальність, у межах якої юридично значущі управлінські рішення ухвалюються на основі складної взаємодії людини, даних і автоматизованих алгоритмів. У таких умовах ускладнюється застосування традиційних правових категорій, зокрема причинно-наслідкового зв’язку, вини та персоналізації юридичної відповідальності. Наголошено, що шкода або неправомірні наслідки можуть виникати не внаслідок безпосередньої дії конкретної особи, а як результат функціонування системи загалом. Особливу увагу приділено феномену «розмитої» та розподіленої відповідальності, який є характерним для алгоритмічних систем публічного управління. Доведено, що спроби зберегти виключно антропоцентричний підхід шляхом формального покладення відповідальності на розробників, операторів або посадових осіб не завжди забезпечують ані ефективний захист прав людини, ані належний рівень правової визначеності. Обґрунтовано необхідність трансформації антропоцентричної моделі юридичної відповідальності шляхом її доповнення системними, інституційними та ризик-орієнтованими підходами. Запропоновано розглядати юридичну відповідальність у сфері алгоритмічного врядування як багаторівневу правову конструкцію, що поєднує індивідуальну відповідальність суб’єктів із механізмами організаційної, процедурної та нормативної підзвітності. Зроблено висновок, що така трансформація є необхідною умовою забезпечення верховенства права, захисту прав людини та ефективного публічного контролю у цифрову епоху.