КОНСТРУКТИВІСТСЬКІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ БОРОТЬБИ ІЗ ЗЛОЧИННІСТЮ

Анотація

У статті досліджено конструктивізм як методологічну основу формування сучасних технологій боротьби зі злочинністю. Обґрунтовано обмеженість класичної об’єктивістської епістемології та доведено, що конструктивістська парадигма, яка розглядає пізнання як активне конструювання соціальної реальності, відкриває нові можливості для переосмислення криміналістичних технологій. Проаналізовано ключові положення конструктивістської епістемології. Встановлено, що злочинність у цьому підході розглядається як соціальний конструкт, що зумовлює перегляд традиційних підходів до її дослідження та профілактики. Особливу увагу приділено трансформації криміналістичної технології, яка в конструктивістській парадигмі розглядається не як жорсткий алгоритм, а як гнучка, адаптивна система, що формується залежно від конкретної криміналістичної ситуації. Розкрито двоєдину природу методологічної функції криміналістики, яка поєднує аналітичний та конструктивно-прагматичний напрями, спрямовані відповідно на інтерпретацію та моделювання криміналістичної реальності. Обґрунтовано, що інтеграція конструктивістського підходу сприяє подоланню методологічної кризи криміналістики, забезпечує ефективніше використання сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту, та створює передумови для розвитку проактивних стратегій запобігання злочинності. Визначено, що криміналістичне знання слід розглядати як концептуалізований результат практичної діяльності суб’єкта, який формується в процесі взаємодії з об’єктами криміналістичного дослідження. Зроблено висновок, що конструктивізм виступає не лише теоретичною альтернативою класичній епістемології, а й ефективною методологічною платформою для розробки інноваційних технологій боротьби зі злочинністю, орієнтованих на комплексне пізнання, інтерпретацію та трансформацію криміналістичної реальності.