СУЧАСНА ГЕНДЕРНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ

Анотація

Стаття аналізує проблематику гендерної рівності в українському контексті. У контексті сучасності гендерна політика є важливим чинником забезпечення соціальної справедливості, що відіграє ключову роль у формуванні демократичних інститутів, економічного поступу та суспільного розвитку. Наголошується, що, попри ухвалення численних концепцій, стратегій і планів, на практиці часто спостерігається розрив між задекларованими принципами гендерної рівності та їх практичним втіленням.Підкреслюється, що гендерна рівність означає, що громадяни будь-якої статі можуть вільно вибирати для себе кар’єру, спосіб життя й користуватися своїми можливостями без будь-якої дискримінації. Визначено сфери суспільного розвитку, у яких забезпечення гендерної рівності має особливо важливе позитивне значення. Автором наголошується, що розширення участі жінок у правоохоронній та миротворчій діяльності не лише допомагає запобігати ескалації конфліктів і насильства, але і є запорукою прозорості діяльності силового блоку. Особливо це відчувається в органах Національної поліції України.Розкриваються окремі напрями розвитку стандартів екологічної безпеки, цифрової трансформації та демографічних змін, які мають гендерний аспект. Автор окреслює напрями та заходи реалізації законодавчих змін, спрямованих на подолання структурної нерівності між жінками та чоловіками в усіх сферах суспільного життя.На думку автора, ефективна розробка та впровадження принципів гендерної рівності в Україні має ґрунтуватися на системному та комплексному підході, що передбачає вдосконалення законодавства, створення нових інституційних механізмів і посилення інтеграції гендерних аспектів у всі напрями державної політики.У статті зазначається, що в сучасних умовах не менш важливим є закріплення необхідності вжиття заходів щодо гендерної рівності не лише державними, але й місцевими органами виконавчої влади. Автор звертає увагу, що потрібно вдосконалювати координацію і взаємодію суб’єктів, що забезпечують реалізацію заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. У завершальній частині статті автор пропонує низку організаційно-правових заходів, спрямованих на зменшення кількості випадків домашнього насильства. Підкреслюється, що впровадження ґендерно-чутливих механізмів і посилення інституційної спроможності у сфері ґендерної рівності сприятимуть формуванню правосвідомого суспільства, у якому права кожної особи будуть належним чином забезпечені та захищені.