ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ УЧАСНИКІВ ОБШУКУ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ: ПРАВОВИЙ ТА ТАКТИЧНИЙ ВИМІРИ

Анотація

У статті досліджено правові та тактичні аспекти забезпечення безпеки учасників обшуку в умовах підвищеної небезпеки, що набули особливої актуальності в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Встановлено, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема статті 234–236 КПК, містить лише загальні положення щодо порядку проведення обшуку і практично не регламентує питання забезпечення безпеки його учасників в умовах підвищеної небезпеки. Проаналізовано тактичні рекомендації криміналістичної науки та практику проведення обшуків у зонах збройного конфлікту. Визначено поняття «умови підвищеної небезпеки» під час обшуку та класифіковано відповідні фактори об’єктивного і суб’єктивного характеру. Обґрунтовано необхідність удосконалення правового регулювання та розроблення спеціальних тактичних алгоритмів для забезпечення безпеки слідчих, оперативних працівників та інших учасників обшуку. Запропоновано триетапну модель забезпечення безпеки (підготовчий, робочий, заключний етапи) та класифікацію обшуків за рівнем небезпеки (стандартний, підвищений, критичний). Досліджено особливості проведення обшуку на деокупованих територіях з мінною загрозою та обґрунтовано необхідність обов’язкового залучення спеціалістів-саперів. Розглянуто можливості застосування сучасних технічних засобів – безпілотних літальних апаратів, роботизованих комплексів, портативних рентгенівських сканерів. Проаналізовано зарубіжний досвід (США, Велика Британія, Польща) та сформульовано пропозиції щодо внесення змін до статті 234 КПК України, розроблення міжвідомчих протоколів і запровадження обов’язкової спеціальної підготовки слідчих до дій в умовах підвищеної небезпеки.