ДІЯЛЬНІСТЬ ТИМЧАСОВИХ СЛІДЧИХ КОМІСІЙ У СИСТЕМІ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

Статтю присвячено визначенню й аналізу правових проблем функціонування тимчасових слідчих комісій у системі парламентського контролю в Україні. Дослідження підкреслює фундаментальне значення тимчасових слідчих комісій як потужного інструменту підзвітності та прозорості владних структур, особливо в умовах воєнного стану, за яких ефективність парламентського контролю набуває критичного значення для національної безпеки та протидії корупції. Продемонстровано, що, попри тривалий і складний процес становлення законодавчого регулювання діяльності тимчасових слідчих комісій, в Україні сформовано відповідні конституційно-правові та законодавчі засади функціонування інституту парламентського розслідування. Виявлено низку системних недоліків і прогалин, що знижують дієвість, ефективність та авторитет тимчасових слідчих комісій. Серед них – відсутність чітких критеріїв визначення «питань, що становлять суспільний інтерес», що зумовлює політизацію та суб’єктивність у їх створенні; проблеми з отриманням інформації та документів від посадових осіб і формальний характер надання відповідей; відсутність або незатвердження Верховною Радою України звітів ТСК, відсутність уніфікованих вимог до їхнього оформлення, що призводить до фрагментарності та формальності документів. Особлива увага приділяється відсутності прямої юридичної обов’язковості висновків тимчасових слідчих комісій для органів влади та посадових осіб, що робить їх переважно декларативними й позбавленими реальних механізмів імплементації.Обгрунтовано, що додатковою проблемою є брак ефективних інструментів постконтролю за виконанням рекомендацій ТСК, що обмежує здатність парламенту забезпечувати реалізацію висновків розслідувань.Зроблено висновок про нагальну потребу в суттєвому вдосконаленні законодавчих актів, передусім Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», що є необхідною умовою для підвищення ефективності парламентського контролю та зміцнення демократичних засад держави. Отримані результати слугуватимуть основою для подальших досліджень і розробки конкретних заходів з удосконалення правового регулювання у цій сфері.