СТАТУС МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТА ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню особливостей адміністративно-правового статусу Міністерства юстиції України як ключового суб’єкта формування державної політики у сфері безоплатної правничої допомоги. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю забезпечення реалізації конституційного права громадян на правову допомогу та складністю багаторівневої системи надання безоплатної правничої допомоги. Дослідження базується на системному аналізі норм Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» та Положення про Міністерство юстиції України. Використовується комплекс загальних та спеціально-юридичних методів наукового пізнання, зокрема, методи дедукції, індукції, абдукції, а також формально-юридичний та порівняльно-правовий методи. Систематизовано повноваження Міністерства юстиції у сфері безоплатної правничої допомоги, виділивши функціональну, правотворчу, регулятивну, організаційно-інституційну, контрольно-аналітичну та координаційну компоненти. Встановлено, що Міністерство юстиції є інституційним інтегратором, який здійснює загальне управління системою безоплатної правничої допомоги. Водночас виявлено, що чинне законодавство не повною мірою закріплює за Міністерством такі стратегічні завдання, як визначення пріоритетних напрямів розвитку системи та надання роз’яснень щодо державної політики. Доведено, що роль Міністерства юстиції у формуванні політики безоплатної правничої допомоги є системоутворюючою та комплексною. Міністерство виступає в ролі «нормотворчого центру», «організаційного ядра», «координаційного суб’єкта» та «аналітичного й контролюючого органу», що забезпечує цілісність державної правової політики та адаптивність системи безоплатної правничої допомоги до зовнішніх викликів та міжнародних стандартів. Саме адміністративно-правовий статус Міністерства юстиції у сукупності його компонентів визначає його центральну роль у розбудові національної системи безоплатної правничої допомоги.