НЕЗАКОННЕ ЗАВОЛОДІННЯ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті проаналізовані особливості кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене в умовах воєнного стану. Зважаючи на важливість транспортних засобів та автомобільного транспорту в цілому для держави, на території якої здійснюються бойові дії, обґрунтовується підвищена суспільна небезпека незаконного заволодіння транспортним засобом в умовах воєнного або надзвичайного стану. Зазначається, що законодавець, посилюючи відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, помилково не доповнив кваліфікуючою ознакою «в умовах воєнного або надзвичайного стану» статтю 289 КК України. З урахуванням доктринальних позицій щодо об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого статтею 289 КК України, робиться висновок, що незаконне заволодіння транспортним засобом та кримінальні правопорушення проти власності посягають на спільний об’єкт. Тому пропонується доповнити частину 3 статті 289 КК України словами «чи в умовах воєнного або надзвичайного стану». Указана кваліфікуюча ознака повинна застосовуватися в усіх випадках вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану, незалежно від того, чи вплинули такі умови на вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Розглядається примусове відчуження або вилучення транспортного засобу у власника або користувача, вчинене в умовах воєнного стану. Акцентується увага, що таке відчуження або вилучення, здійснене на законних підставах, з дотриманням передбаченого законом порядку та відповідним документальним оформленням не можна розглядати як незаконне заволодіння транспортним засобом. В окремих випадках таке примусове відчуження або вилучення транспортного засобу у власника або користувача, вчинене в умовах воєнного стану можна розглядати як вчинене в умовах крайньої необхідності.