ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ЛІДЕРСТВА У ВОЄННІ ТА МИРНІ ЧАСИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/cuj-2024-2-6

Ключові слова:

інструменти лідерства, мотивація, комунікація, стратегічні рішення.

Анотація

У статті досліджуються питання використання інструментів лідерства в воєнні та мирні часи. Доводиться, що лідерство в публічному управлінні є обов’язковою умовою розбудови демократичної держави та громадянського суспільства. Доводиться актуальність і необхідність розвитку наукової і практичної проблематики лідерства. Стверджується, що підходи та інструменти лідерства різняться в залежності від часу та контексту їх застосування. Наведено певні типи лідерів, характерні інструменти, що використовуються для досягнення цілей в залежності від стилю лідера, особистісних характеристик, цінностей та контексту. Докладно розібрані особливості, умови застосування, ознаки декількох інструментів лідерства: мотиваційного, трансформаційного, транзакційного та колективного. Стверджується, що їх прояви можуть змінюватися залежно від конкретного контексту, типу громади та завдань, що ними стоять. Крім того, показано, як кожен з цих інструментів трансформується під час війни та в мирний період. Показано, що у воєнні часи основною складовою лідерства є здатність до стратегічного планування та оперативної ефективності, вміння приймати швидкі та вирішальні рішення в умовах високого тиску. Акцентується на використанні інструментів, спрямованих на забезпечення дисципліни та виконання стратегічних завдань, управління кризовими ситуаціями. Пояснюється, що в мирний період лідерство набуває ознак емпатії, комунікації, співпраці та розвитку команди. Лідер використовує інструменти, спрямовані на розвиток та підтримку особистості своїх підлеглих. Акцент робиться на ефективній комунікації з командою, співробітниками та стейкхолдерами для сприяння взаєморозумінню та спільній роботі. Зроблено висновок, що успішне лідерство вимагає не лише розуміння власних сильних сторін та навичок, але й гнучкості у використанні інструментів, а здатність адаптуватися до змін контексту і вибір правильних інструментів дозволяє лідерам керувати ефективно як у воєнний, так і у мирний час, забезпечуючи успіх своїх груп.

Посилання

Kotter J.P. Leading Change. Leadership Excellence. Harvard business review, January. 2007. Vol. 22. Р. 2–14.

Rifkin G., Warren G. Bennis. Scholar of Leadership, Dies at 89, The New York Times, Aug. 2014. URL: https://businessrevisor.ru/2019/10/leadership-lessons-from-warren-bennis/ | Businessrevisor.

Drucker P. F. Management Challenges for the 21st Century. New York : Harper Business, 2001.

Drucker P. F. Management: Tasks, Responsibilities, Practices. Harper & Row., 1973. 568 р.

Основи лідерства. Наукові концепції (середина ХХ – початок ХХІ ст.): навч. посіб. / О. О. Нестуля, С. І. Нестуля. Полтава : ПУЕТ, 2016. 37 с.

Кочмарська О. Як діяти ефективному лідеру в умовах кризи. URL: https://accountinghub.com.ua/news/tpost/plsi938v9o-yak-dyati-.

Юзькова О. І., Халецька А. А. Аналіз сучасного стану та тенденцій управління та регіональний розвиток. Публічне управління те регіональний розвиток. 2020. № 9. С. 915–940.

Марова С. Ф., Драгомирова Є. С. Регіон vs лідер: перспективи секторальної складової державної стратегії розвитку туризму. Теоретичний та науково-методичний часопис «Вища освіта України». 2017. № 27. С. 56–58.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-08