ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДСТАВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІАЦІЇ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cuj-2024-4-6Ключові слова:
публічне адміністрування, конфлікти, взаємодія громадян і публічних установ, судова медіація, позасудова медіаціяАнотація
В умовах сьогодення медіація як інструмент розв’язання конфліктів набуває все більшого значення в системі публічного управління, сприяючи ефективнішій комунікації та зменшенню соціальної напруги. Медіація відкриває нові можливості для гармонізації відносин у публічному управлінні, сприяючи розвитку діалогу й довіри між суспільством (громадянами) і державними інституціями. Поточне дослідження базується на наукових працях з медіації в публічному управлінні, застосовуючи комплексний підхід із методами аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації та наукового абстрагування для визначення ролі, можливостей і ризиків медіації та створення її теоретико-методологічної основи. У статті визначено характерні особливості застосування медіації у сфері публічної адміністрації та її потенціал у розв’язанні соціально значущих конфліктів стосовно публічного управління. Виокремлено та описано основні можливості медіації, такі як: зниження напруги в конфліктних ситуаціях, ефективне розв’язання спорів без залучення суду, розвиток культури діалогу й компромісу, зменшення навантаження на судову систему, збереження конфіденційності й захист інтересів сторін. Також у ході дослідження порівняно ризики її застосування, які можуть обмежувати ефективність публічного управління. Авторами обґрунтовано й розроблено систему теоретико-методологічних підходів до дослідження медіації (цілі та види медіації в публічному управлінні, сфера впливу медіації на публічне управління, методологічні підстави медіації в публічному управлінні). Надана авторами схема продемонструвала цілісний підхід до вивчення медіації в сфері публічного управління, показуючи зв’язок між теоретичними та методологічними аспектами й специфікою її застосування. Подальші наукові дослідження можуть бути спрямовані на порівняння українського досвіду використання медіації в публічному управлінні та закордонного, а також на визначення оптимальних шляхів інтеграції цих практик в український контекст для підвищення ефективності публічного управління.
Посилання
Rammata M. Conflicts management through mediation in public administration. Human Resource Management Research, 2019. 9(2), p. 33–44. https://doi.org/10.5923/j.hrmr.20190902.02
Salm J., Ordway J. L. A political process of education and leadership through mediation. Administrative Theory & Praxis, 2010. 32(3), p. 438–444. https://doi.org/10.2753/ATP1084-1806320310
Черненко Н. Конфлікт-коучинг та медіація у публічному управлінні. Актуальні проблеми державного управління, 2021. 2(83). https://doi.org/10.35432/1993-8330appa2832021237293.
Vučetić D. Is mediation viable in administrative matters? FACTA UNIVERSITATIS - Law and Politics, 2016. 14(4), p. 495–504. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=482802.
Voloshyn V., Mustafayeva U. S. Медіація як спосіб профілактики конфліктів у сфері державного управління. Публічне управління та регіональний розвиток, 2021. (13). https://doi.org/10.34132/pard2021.13.03.
Кармаза О. Інститут медіації: Основні концепції розвитку. Цивільне право і процес, 2017. (2), с. 135–142. http://www.pgpjournal.kiev.ua/archive/2017/2/2_2017.pdf#page=24.
Токарєва К. С. Принципи впровадження інституту медіації у публічно-правових спорах в Україні. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2020. 90(3), c. 183–191. https://doi.org/10.32631/v.2020.3.19.
Teremetskyi V., Tokarieva K., Myronenko M., Mishchuk I. & Melnychuk Y. Mediation in administrative and legal disputes in Ukraine: a European perspective. Amazonia Investiga, 2023. 12(70), p. 200–209. https://doi.org/10.34069/AI/2023.70.10.18.
Melenko O. Mediation as an alternative form of dispute resolution: Comparative-legal analysis. European Journal of Law and Public Administration, 2020. 7(2), p. 46–63. https://doi.org/10.18662/eljpa/7.2/126.
Лопатченко І. М. Медіація як сучасна технологія у вирішенні конфліктів в публічному управлінні. Публічне управління та регіональний розвиток, 2019. 2(35), c. 231. https://doi.org/10.32840/pdu.2-1.35.
