ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ ОСМИСЛЕННЯ

Анотація

Стаття присвячена філософсько-правовому осмисленню категорії «гідність людини», яка включає етичні, соціальні, політичні та юридичні виміри. Встановлено, що у філософії права поняття гідності розглядається не лише як внутрішнє моральне почуття чи соціальна цінність, але й як фундаментальний принцип, який забезпечує автономію та свободу особистості. Згідно з теорією «комунікативної дії» сучасного німецького філософа і соціолога Юргена Габермаса, людська гідність є найвищою моральною і правовою цінністю, яка лежить в основі демократичного суспільства. Вона виступає як принцип, що має забезпечити рівне ставлення до кожної людини, незалежно від її походження, переконань чи соціального статусу. В юридичному аспекті гідність людини є основоположною категорією, яка закріплюється в міжнародних актах, зокрема у Загальній декларації прав людини ООН. Особливу увагу приділено історичному контексту розуміння гідності, починаючи з античних мислителів, таких як Фома Аквінський, і закінчуючи сучасними правознавцями. Розглянуто вплив природно-правових поглядів, зокрема Дж. Локка, на сучасні міжнародні правові документи, що забезпечують захист прав людини, включаючи право на гідність. З’ясовано, що публікації останніх років наголошують на необхідності переосмислення людської гідності у світлі глобалізаційних процесів, зокрема в контексті сучасних викликів, таких як російсько-українська війна та порушення прав людини в Україні. У статті акцентована увага на тому, що завдяки різниці у методологічних підходах до розуміння людської гідності філософів і правознавців увага дослідників може бути сконцентрована на таких аспектах: автономії людини, естетичній якості, універсальному праві на рівності. У статті проаналізований зміст окремих ознак, які характеризують поняття «гідність людини», зокрема: автономність, рівність, право на захист від жорстокого поводження та дискримінації, а також право на участь у політичних та соціальних процесах. У рамках відповідних ознак гідність розглядається не лише як моральна категорія, а й як основа для забезпечення основних прав і свобод, таких як право на життя, свободу та доступ до освіти, медицини та соціального захисту. Наприкінці дослідження акцентується увага на важливості захисту людської гідності в умовах цифрових технологій та глобалізації, що ставить нові питання щодо забезпечення права на гідність в Інтернеті та боротьби з кібербулінгом. Автор також вказує на розширення розуміння гідності, зокрема через інклюзивність і рівність, що особливо актуально для захисту прав меншин в умовах сучасних соціальних і політичних викликів. Таким чином, стаття пропонує комплексне осмислення категорії гідності людини, поєднуючи філософські та правові аспекти, підкреслює її важливість у контексті сучасних глобальних змін.