СТІЙКІ МОДЕЛІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: МІЖНАРОДНИЙ УПРАВЛІНСЬКІЙ ДОСВІД ДЛЯ ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз ефективних моделей охорони здоров’я у провідних країнах світу – Тайвані, Південній Кореї, Нідерландах, Японії та Австрії. Дослідження спрямоване на виявлення релевантних управлінських рішень, які можуть бути адаптовані до українського контексту з урахуванням викликів післявоєнного відновлення, дефіциту ресурсів, демографічних змін та необхідності забезпечення соціальної стабільності. Обґрунтовано, що в умовах затяжного воєнного конфлікту охорона здоров’я трансформується з традиційної гуманітарної функції у ключовий компонент національної безпеки, суспільної згуртованості та довгострокової стійкості держави.У фокусі дослідження – загальне медичне страхування як інструмент забезпечення універсального доступу до медичних послуг, моделі солідарного фінансування, цифрова трансформація галузі, міжрівнева управлінська координація, об’єднання медичних, соціальних і реабілітаційних послуг, а також інституційні механізми підтримки вразливих груп населення. Розглянуто приклади країн, яким вдалося ефективно інтегрувати централізоване управління з місцевими ініціативами та встановити збалансовану взаємодію між державним і приватним секторами у сфері охорони здоров’я. У висновках статті сформульовано стратегічні орієнтири для реформування української медичної сфери, які передбачають децентралізацію управління, підвищення прозорості й підзвітності, розвиток цифрових екосистем охорони здоров’я, а також поглиблення міжсекторної взаємодії. Особливу увагу приділено ролі органів місцевого самоврядування у формуванні ефективної, інклюзивної та людиноцентричної моделі надання медичних послуг у громадах. Перспективними напрямами подальших досліджень є аналіз впливу цифрових платформ на моніторинг стану здоров’я населення, оцінку ефективності публічно-приватного партнерства в охороні здоров’я, а також вивчення культурних, соціальних і нормативних факторів, що визначають сприйняття й успішність реформ у сфері охорони здоров’я.