ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ГЕНДЕРНОГО ДИСБАЛАНСУ ЗА РАХУНОК ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Анотація

У статті з’ясовано чому гендерна політика в Україні, особливо в умовах обраного курсу на побудову європейських демократичних інститутів, має постати зараз зовсім у новому, актуальному ракурсі. На сьогодні гендерні підходи обов’язково враховують та застосовують під час розроблення нормативно-правових актів практично у всіх країнах світу. Встановлено, що на рівні Закону в Україні також розглядаються питання про недопущення гендерної дискримінації, про забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень (у першу чергу, через обрання в представницькі органи та призначення жінок на керівні посади), про забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків щодо поєднання професійних і сімейних обов’язків, про унеможливлення проявів гендерного насильства тощо. Розглянуті статистичні дані країн ЄС, на підставі яких можна стверджувати, що ті країни, які мають високі показники представництва жінок у політичних інституціях, мають не тільки вищий рівень забезпечення громадянських прав і свобод, але є також більш економічно розвинутими, оскільки, таким чином вони створюють умови для політичного й економічного різноманіття, толерантності та довіри. Розглянуті приклади застосування гендерної політики в м. Кропивницькому. Гендерна демократія в дії – це принцип, що забезпечує жінкам на рівних умовах із чоловіками право голосувати на всіх виборах і публічних референдумах та бути обраними до всіх публічно виборних органів; брати участь у формуванні та здійсненні політики уряду, обіймати державні посади, а також здійснювати державні функції на всіх рівнях державного управління; брати участь у діяльності неурядових організацій і асоціацій, що вирішують питання громадського та політичного життя країни. З’ясовано, що наявність будь яких гендерних диспропорцій, що мають місце в окремих сферах, означає тільки одне – це фактичну дискримінацію за гендерною ознакою, що не відповідає вимогам розвитку сучасної демократії в світі та Україні. Досить часто поняття «сегрегація» плутають з терміном «дискримінація». У деяких випадках збіг можливий, але найчастіше вони являють собою різні значення. Визначено, що поняття сегрегація в реальному житті, само по собі, передбачає фактичне відокремлення певної групи людей від основної частини населення. На прикладі показано сучасне відношення роботодавців до проблем гендерної політики. Якщо розглядати сегрегацію конкретно, з позиції гендерної рівності, то можна сказати, що існує не лише вертикальна, а й горизонтальна сегрегація за сферами діяльності, що, наприклад, перетворює в Україні освітню галузь, статистику, охорону здоров’я, соціальний захист і низку інших галузей чисто на жіночу царину. Світ в якому ми живемо, стає особливо вимогливим до лідерських якостей. Стає все більш очевидним, що стейкхолдерам байдуже хто буде керівником: він, вона, а може й особа з нетрадиційною орієнтацією (воно). Зараз всі націлені тільки на результат. Наводяться статистичні дані, які свідчать, що в суспільстві постійно зростає затребуваність жінок, які приймають рішення. Визначено, що можливий гендерний дисбаланс в українському суспільстві значною мірою зумовлений низкою стереотипів, які гальмують повноцінну самореалізацію представників обох статей. Автор дійшов висновку, що ті шляхи, які на сьогодні робить держава Україна для демократизації нашого суспільства, а також для подальшого питомого посилення ваги громадянських прав населення, обов’язково допоможе подолати нам, на жаль, ще досі існуючий в країні гендерний дисбаланс.